Стихи о любви к девушке на украинском

Хороші вірші про кохання до дівчини

Відео: Красиві любовні вірші для дівчини

Вірші про кохання до дівчини

Любов – це світле і неземне почуття, дароване нам згори. Це дар, отримати який інколи так складно, але разом з тим так приємно. Не менш приємно зберігати і примножувати його. Не всі вміють красиво зізнаватися у своїх почуттях, часом просто не вистачає слів, щоб висловити ті емоції, що переповнюють душу і серце. Нехай вірші про кохання до дівчини допоможуть вам в цьому.

Ти для мене, як ангел світлий,
З небес спорхнувшій невагоме.
З тобою наповнилося все світлом,
Все освітилося в світі сонному.

Ти подарувала мені надію,
Дала впевненість і сили.
Не знаю, як же міг я перш
Жити без тебе, мій ангел милий.

Відео: Стихи о любви 1/3 – Дуже гарні Кліпи Вірші про любов дівчині

Тебе люблю шалено, пристрасно.
Так, як ніхто на цьому світі.
І для тебе, мій ангел ясний
Пишу я серцем рядки ці.

* * *
Скажи, ким стати, рідна, для тебе.
І я капризи виконаю будь-які.
Все для тебе я зроблю люблячи.
Гляну в твої очі лише блакитні.

І втоплюся, і кану в глибину,
І перетворюся на того, про кого мріяла.
Я до ранку, рідна, не засну,
Від спека, від любовного напруження.

А ти мовчиш і дивишся на мене,
Лише краєм губ легенько усміхаючись.
Очима, як озерами, ваблячи.
У словах моїх хвалебних сумніваючись.

* * *
Як раніше жив я без тебе, не знаю.
Як міг без очей рідних я обходитися.
Як я ходив по лезу, по краю,
І в прірву норовив не раз впасти.

І лише твоя любов мене врятувала,
Вона дала мені сили на порятунок.
Коли ти так раптово підійшла
У той день дощовий, похмурий і осінній.

Відео: Красиві вірші про кохання дівчині

І веселка над нами раптом засяяла,
Начебто там, на небі точно знали,
Що ти, моя любов. Що ти знайшлася,
І відступили відразу всі печалі.

Ти дівчина кохана моя,
Єдина, мила, рідна.
Ти поруч, і щасливіше немає мене.
Ми будемо разом – це точно знаю.

Світлана Олегова спеціально для http://otebe.info/

***
Небесний дар, твою любов
Несу з собою в шторм і холоднечу.
Поки я знаю, що ти чекаєш,
Святу клятву не порушу.

***
Мої мрії про тебе
Сяють в серці яскравими променями.
Тобою живу я на Землі!
Наш шлях осиплю червоними квітами.

***
Я кажу тобі: «Спасибі,
В моїй душі любов палає ».
Ти досконала і красива,
Посмішка, голос погляд пестять.
Мій ангел, світла втілення,
Люблю, не відаючи спокою.
Ти мій джерело натхнення,
Ти мені подарована долею!
Автор: Мосунова Олександра

***
Ти прийшла на початку літа
Разом з сонцем, з ясним світлом,
Ти прийшла в червні розпеченому,
Вирувало все зеленим,
Ти прийшла, і не запитала, чекаю чи,
Може краще почекати июля .
Ти прийшла, і не вистачило слів,
Сили, щоб прогнати тебе, любов .
Автор: Місько Олег

***
Мені почуттів не висловити словами
І тому душа співає!
Любов трапилася між нами
І окрилила мій політ!

Я без тебе дихати не в силах,
Я життя не тямлю без тебе .
Ти так несамовито красива,
І так невинна, як дитя .

Твій стан у снах я бачу часто .
І знову, зігрітий твоїм теплом,
Я зміг пізнати, що значить щастя,
Турбота, ніжність і любов!
Автор: Рязанцев Олександр

***
Коли ти смієшся, зсуваються гори
І зірки на небі – як тисячі сонць.
Коли ти смієшся, хвилюється море
І дійсність перетворюється в казковий сон.
Прошу тебе, тільки не супся, рідна!
Коли ти сумуєш, світ наповнений дощем.
Я тільки одне тепер в точності знаю:
Весь світ сповнений сонця, поки ми вдвох.
Автор: Наталя Філімонова

***
Ви можете не вірити мені,
Я з нею був наодинці!
В душі вогонь, в душі пожежа –
Любові безцінний цей дар.
Я з нею був наодинці .

Я з нею був наодинці,
Ви можете не вірити мені!
На щастя чи на біду
Все це було як в бреду.
Ви можете не вірити мені .

Ви можете не вірити мені,
Я з нею був наодинці!
Бувають у житті чудеса,
Як ці карі очі.
Я з нею був наодинці .

Я з нею був наодинці,
Ви можете не вірити мені!
Її я тільки обнімав,
Та тільки не поцілував.
Ви можете не вірити мені .

Ви можете не вірити мені,
Я з нею був наодинці!
Але мені ніхто не міг допомогти,
І швидко пролетіла ніч.
Я з нею був наодинці .

Читайте также:
Стихи поздравления с днем рождения Маргарите

Відео: Вірші коханій дівчині найкрасивіші до сліз

Я з нею був наодинці,
Ви можете не вірити мені!
Навіщо потрібні тепер слова?
Залишився я, вона пішла.
Ви можете не вірити мені .
Автор: Алла Кароліна

***
Кохана! Вийди на вулицю!
Сьогодні так дивно свіжо,
Сьогодні не хочеться хмуритися,
Сьогодні не ріжуть ножем,

Сьогодні ламають від теплого,
Від свіжого хлібця край.
Кохана, правда ж, здорово?
Я вибрав тебе цей рай.

Прийди ж до мене, люба,
Ворвісь, неодмінно увірвися
У мій рай і в туман непроглядний мій
І в життя мою тихо вселися.
Автор: Анна Мітуневіч

***
Пісні замовкли, і сумні,
І замислені очі.
Це просто чийсь хлопець
На побачення запізнився.

Мало не плаче, засмутилася,
У полушубочке тремтить.
“під годинами” говорили –
А коханий не поспішає.

Раптом навколо, підриваючи зиму,
Розквітають чудеса!
Раптом в натовпі: йде улюблений,
Винуваті очі!
Автор: Анна Мітуневіч

Моїй подрузі, моєї улюбленої
Мила моя подруга!
Ти присядь зі мною поруч.
Щоб в рідкісний годину дозвілля,
Насолодитися твоїм поглядом.
Посидимо, подивимося мовчки.
Почитаємо наші думки.
Що вчорашньої бурхливої ночі
У мертвій тиші повисли.
Недомовлені мови,
Недопиті келихи .
І ридаючі плечі,
Неприступні як скелі.

Мила моя подруга!
Ти присядь зі мною поруч.
Дай в долоні мої руку,
Щоб впали перепони.
Ти відчуєш, в долонях,
Як душа моя прагне .
До покаяння в неволі.
Ну давай вже миритися.
Мила моя подруга
Ти присядь зі мною поруч.
Подивимося в очі один одному.
Добрим, ніжним, теплим поглядом.

Вірші про кохання: інтимна лірика Ліни Костенко, яка зачаровує

Здавалося б, про любов сказано так багато, що всі слова уже були чиїмись. Але відомій українській поетесі Ліні Костенко вдалося розповісти про кохання оригінально та проникливо. Інтимна лірика українки вражає, тож читайте її найкращі вірші!

Ліна Костенко – це відома українська письменниця-шістдесятниця. У свої 90 років вона рідко з’являється на людях та всяко уникає публічності. Зате – поетеса продовжує говорити до нас віршами. Особливої уваги заслуговує інтимна лірика Ліни Костенко, яка влучає в саме серце.

До вашої уваги найкращі вірші Ліни Костенко про кохання, які треба прочитати всім – як закоханим, так і розчарованим у любові. Насолоджуйтеся справжньою поезією та залишайте свої відгуки!

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.

Я ніколи не звикну,
Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати
І несуть під пахвою тисячі різних справ.
Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге,
Урожай суєти – залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І кожного разу – вдруге!
Стільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

Читайте также:
Стихи про поцелуй девушке

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, – тільки до воріт.
А там, а там. Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни.
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі.
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.

В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: – Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе.
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв.
Є для серця така покута –
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.

І не минає, не минає!
І вже, напевно, не мине.
Тривога душу розпинає:
а що, як любиш не мене?

Я по-латині: аморе, амо!
Невже від цього рятунку немає?
А море, мамо,
а море, мамо, теж не минає.

А море, амо, аморе, амо,
Аморе, амо! А ти єдин.
Я обламаю хвилинам пальці,
Щоб не сплітались в печаль годин.

Розпались хмари на міліграми,
і всох колодязь каламаря.
Куди забігти? Аморе, амо…
На карті місяця теж моря.

Чманіє сад од квітучої рясності.
Іду, збиваю росу хвощів…
Море Кризисів.
Море Ясності.
Море Дощів.

Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели.
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
– Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! –
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, –
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола.
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам’яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.

Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вишенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

Недумано, негадано
забігла в глухомань,
де сосни пахнуть ладаном
в кадильницях світань.

Де вечір пахне м’ятою,
аж холодно джмелю.

А я тебе,
а я тебе,
а я тебе
люблю!

Читайте также:
Стихи поздравления с днем рождения Андрею

Ловлю твоє проміння
крізь музику беріз.
Люблю до оніміння,
до стогону, до сліз.
Без коньяку й шампана,
і вже без вороття,—
я п’яна, п’яна, п’яна
на все своє життя!

Вірші про любов від наших читачів

Ще трішки — і повітря довкола наповниться п’янким ароматом кохання. Ще б пак, адже за кілька тижнів День Валентина — улюблене свято всіх закоханих. Чому б напередодні такої романтичної дати не почитати щирі вірші про любов та не зважитися на відчайдушний вчинок або неочікуване зізнання своїй половинці.

Як і обіцяв, публікую найкращі вірші до Дня Святого Валентина від учасників конкурсу «Віршування про кохання». Впізнавайте свої шедеври і талановиті поезії друзів та поздоровляйте одне одного з величним святом бешкетника Амура. Ану ж, одна з його чарівних стріл поцілить саме у ваше серце.

Любов твоя

Любов твоя — це ніжний шепіт,
це вітру подих, сонця жар!
Коли я бачу твої очі,
я мов літаю серед хмар.
Любов твоя — це ніжні руки,
це серця стукіт,блискіт зір.
І я благаю вищі сили,
щоб врятували від зневір.

С Днем Святого Валентина!

Есть зимою день чудесный, и для женщин и мужчин!
Праздник этот интересный отмечать есть 100 причин.
Ну подумайте вы сами, где ещё, когда и с кем,
Обменяетесь местами валентинкой без проблем!
С Днём Святого Валентина я хочу поздравить вас!
Пусть любовь не умираети в мороз согреет вас!

Ти і я

Я люблю траву холодну
З ранньою росою,
Бо вона завжди лоскоче
ноги нам з тобою.
Біжимо ми рано-вранці,
посмішка широка,
А навколо нас природа –
не сягнути оком.
Ти говориш про озера,
про турботу неньки.
Я тобі дивлюся в очі,
стукотить серденько.
В тих очах любов до світу,
до трави з росою,
Я люблю тебе безмежно,
добре нам з тобою!

Чувство без границ

Ведь это чувство — без границ,
Что называется любовь,
Соединяет даже птиц,
Мрачнейшей, грустною порой.
И можно глазом не моргнуть,
Как вдруг уже и ты влюбился,
Не зная свой дальнейший путь,
Ты чувству счастья покорился.
И жизнь стает совсем как сон,
Ты думаешь теперь о ней,
А уходя ты огорчен,
И новой встречи ждешь скорей.
Но это чувство береги!
И ничему не поддавайся,
Хоть будут страшные враги,
Терпи, крепись и не сдавайся!

Кохай

Кохай мене, кохай!
Як перший раз, завжди!
Ніколи не пускай,
не додавай води!
Цілуй мої долоні,
руку в руці тримай!
Цілуй мене у скроні,
в очах шукай свій рай!
Мій погляд на собі,
гарячий памятай!
Дарую я тобі,
усю себе, кохай!

Твоя і назавжди,
кохання ти тримай!
Й співсолоду сліди
з думок не випускай!
Кохай мене, кохай!
І дихай так, як я!
Коханий, памятай,
що я лише твоя!

Не ищите любовь

Не ищите Любовь, если сердце неровно забилось,
Может врач-кардиолог диагноз поставит другой,
Не зовите Любовь, если что-то вам просто приснилось:
У Любви гороскоп появленья совсем не такой.

Не читайте Любовь, как читают газету от скуки,
Не листайте страницы Любви то назад, то вперед.
Если хочешь Любви— то скорее возьми себя в руки.
Она чаще приходит к тому, кто уже и не ждет.

Не любите Любовь, она этого страшно не любит!
Не дышите Любовью — для этого есть кислород.
Просто верьте в нее постоянно! Любовь еще будет!
И поверьте, тогда в вашем сердце Любовь зацветет!

Что такое любовь?

Любовь. Любовь. Так что же это?
Никак я не найду ответа: красивые глаза брюнета
или разменная монета, что манит золотом,
блестит, и нам с тобою это льстит.
Нет! Не ведитесь на монету!
В ней чувства нет, нет добра,
тепла, улыбок, нету света,
и для нее важна игра!
Поверьте в чувства вы партнера,
поверьте в нежность и любовь.
Тогда,поверьте, не придётся
вам плакать горько вновь и вновь.

День Валентина

Хочу всю країну з Днем Валентина привітати,
Слів декілька теплих і добрих сказати:
Живіть у любові, у мирі й достатку,
Щоб Ваше кохання берегли янголятка!
Цінуйте, що маєте поруч з собою,
Того, за ким Ви, як за горою!
Любіть на повні груди, цілісіньким серцем,
Тоді любов і Вам любов’ю солодко озветься!

Хорошему другу в День Валентина

Мой милый друг,
Хочу тебя поздравить
С днем Валентина,
праздником любви,
и мой привет тебе отправить,
который согреет в холодные дни,
подарит улыбку, тепло и надежду,
а также удачу, любовь и мечту.
Всегда улыбайся,
никогда не сдавайся —
И все невзгоды тебе по плечу!

Читайте также:
Стихи поздравления с днем рождения Ольге

Я вся для Тебя

Хочу быть лучиком солнца,
Чтобы тебя согревать!
Хочу быть тёплым ветром,
Чтобы тебя обнимать!
Хочу я быть воздухом,
Чтоб ты без меня не прожил!
Хочу быть девчонкой твоею,
Чтоб ты меня просто любил!

Танок ніжності

Ми танцюємо під миготіння світлячків,
лунає музика знаменитої тиші.
Я позбулась важких башмачків,
щоб танцювати тихіше від миші.

Ти одягнув свій вишуканий смокінг
і милу усмішку вдягнути не забув,
вона для мене як потужний допінг,
хочу до ранку ти зі мною ще побув.

Я заряджаюсь лиш від твого тепла,
без тебе важко світ мій уявити.
Я завжди буду лиш твоя мала
боюсь тебе у натовпі згубити.

Клятва будущей жены

Я хочу просыпаться с утра и твою ощущать нежность,
«С добрым утром!» слышать слова…
Миг в разлуке, мне кажется — вечность.
Я готова варить тебе борщ,
в огороде возиться с рассветом.
Для тебя разгоню хмурый дождь,
тёплым солнышком стану и светом.
Стану лучшей на свете женой,
обещаю, я буду стараться!
Чтобы счастлив Ты был лишь со мной,
чтоб на миг не хотел расставаться.
Я хочу, чтоб ты рядышком был,
вечно рядышком был ты со мною.
И такую, как есть, ты любил,
восхищался, любимый мой, мною.

Формула любви

Одной весной растаял снег,
Ко мне пришла любовь.
А в жизни появился любимый человек
И я ожила вновь.
Как будто после сна проснулась —
И расцвели сады.
Я нежно солнцу улыбнулась,
Ведь появился ты!
Тебя я ждала много лет,
Искала сквозь года.
«Спасибо» говорю за сына —
У меня семья!
Я не одна в огромном мире,
И мне не страшно жить.
Теперь я знаю — я счастлива.
Вот формула любви!

Пісня коханому

Ти — моє серденько , ти — моє життя,
Ти — моя пристрасть, тебе цілую я!
І кожен у світі про це має знати,
Тебе все життя буду я обіймати.
Кожен твій погляд я досі ловлю
І щодня повторюю, як сильно люблю.
Вірю, ти також мене палко кохаєш,
Адже ти мій єдиний, і ти це знаєш.
У нас з тобою попереду ще ціла вічність,
Сподіваюсь, зрозумієш ти мою ліричність.
Знай, що ніколи я тебе не покину.
Усією душею до тебе я лину.
Повторю мільйон разів, як тебе я кохаю,
Та із Днем Святого Валентина привітаю!
Ти — моє серденько , ти — моє життя,
Ти — моя пристрасть, тебе цілую я!

Словно колеса в наших часиках

Словно колеса в наших часиках,
Словно море и берега,
Словно двое в весенних капельках,
Так душа твоя и моя.
Полетала бы, посмотрела бы,
Да и счастье нашла бы другое себе!
Пререкались все, и советами
Помогали в нелегкой борьбе…
Полетала бы, посмотрела бы,
Только счастье свое я нашла!
Не упреками, не секретами
Отвечала, и вверх дальше шла.
Нет уже родней в мире лучика,
Нет уже той радости более,
Нет другого от сердца ключика,
Не сыскать вам двух душ поспокойнее!

Закоханий

Закоханий. І це вже назавжди.
І ці слова ніколи не забуду.
Закоханий. І це кохання – ти.
Нехай мене не судять люди.

Закоханий. І серцю не накажеш –
Воно горить для тебе і кипить.
Закоханий я в тебе, ти це знаєш.
На все життя одна, а не на мить.

Закоханий. І мрію про майбутнє.
Чекати буду стільки, скільки треба.
І дочекаюсь мрію незабутню.
Ти моя доля, є в тобі потреба.

Закоханий. І це не флірт, не жарт.
З тобою я щасливий, я в раю.
У серці музика, у серці звук фанфар.
Щасливий. Я кохаю, я люблю.

Закоханий. І більше я не хочу.
З тобою рай, з тобою – сенс життя.
Я милості у Господа попрошу,
Щоб ти була зі мною,
Щоб ти була моя.

Любовная лирика украинский и русский языки

РОЗДІЛ “КЛЕН МОГО КОХАННЯ”
(лірика)
З ПОЕТИЧНОГО ЗБІРНИКА “ЗЕМНІ ДОЛОНІ”

Дружині Валентині –
з любов’ю.
У МРІЯХ-СНАХ.

У мріях – снах
я багатьох жінок
кохав,
Та Бог подарував
лише єдину –
ВАЛЕНТИНУ.
-«-
СВІТОТВОРЕННЯ
(диптих)

ДВІ ЗІРКИ.
Серед міріаду зірок
Дві зірки існували
Десь окремо
Довгий, довгий,
Дуже довгий час,
Хоча для часу самого
Це й непомітно,
Для зірок теж…
Та трапилось, що якось
Ці зірки, наблизившись,
Торкнулись одна одної.
І стався вибух,
Новий виник світ:
Із тих двох зірок
Народився.
Звершилось
Таїнство велике
Усього сутнього,
Що породжує життя,
Що проявляється
В малому й титанічному
До безкінечності,
Що вічне і безмежне,
Як матерія,
З якої виникає все
І повертається
В її ж обійми
У круговерті
Простору і часу.
-«-
Я І ТИ.

Читайте также:
Стихи любимой девушке

Блукали нарізно
Довго-довго два світи:
Я і ти.
Та в день один
Незнайома тривога
В душі з’явилась,
В обох поселилась.
То я і ти
Зустрілись обличчям,
Й забились незвично
Серця два,
З’єднані в одне.
Зникли слова,
Щастя земне
Заколосилось…
І народились
Два нових світи:
Наші діти.
Продовжилась
Нитка життя,
Майбутнє
З’єднала з минулим.
Твориться
Диво буття,
Серця щоб людей
Не поснули.
-«-
КЛЕН МОГО КОХАННЯ.

Розсипає клен багряне листя,
Струшує його в земні долоні.
Розгубила осінь все намисто,
Що вкрашало весну
В дні, кохання повні.

Клен мого кохання,
Не лякайся вітру,
Не лякайся вітру,
Листя не губи.
Хай завжди весніє
Все, як на світанні.
Серце моє, вічно,
Молодо люби.

Журавлі у вирій відлетіли.
Посріблила осінь мої скроні.
Та живі, живі кохання крила.
Їм ще рано падать
У земні долоні.

Клен мого кохання,
Не лякайся вітру,
Не лякайся вітру,
Листя не губи.
Хай завжди весніє
Все, як на світанні.
Серце моє, вічно,
Молодо люби.
-«-
ВЕРБИ.

На небосхилі виграють зірниці.
На землю день натомлений приліг.
Понад рікою верби – юнь- дівиці
Стоять, розплівши коси аж до ніг.

Пишаються, всміхаючись до кленів,
Хлюпочуться у водах річкових,
У коси їх закоханий мрійливо
Сам місяць залицяється до них.
-«-
КРІЗЬ РОКИ…

У ці дні, і сонячні й затишні,
Квітів назбираю запашних.
І тобі, подруго моя ніжна,
З ними зорі подарую весняні.
З новою весною тебе, мила.
Хай збіга з роками у Дніпрі вода,
Та душею ти щоб не старіла,
Щоб завжди була красива й молода.
Промайнуть роки, вишневим цвітом
Всю покриють голову твою.
Та у серці завжди будуть квітнуть
Зорі весняні й довічне «я люблю».
Житиме воно у наших дітях,
У внучатах проростатиме, як хміль.
Крізь роки, незміряні століття
Нашої весни полине зелен-листя
І кохання пелюсткова заметіль.
-«-
Одягають берези весняні обнови.
Розплітає верба над рікою косу.
Кожен вечір чекаю тебе, чорноброва,
Кожен вечір твою виглядаю красу.

Зорять з неба зірки, як дзвіночки конвалій,
Щось шепочуть здаля, співчувають мені.
Місяць, теж сам – один, заховавсь у захмар’ї.
Відспівав соловейко весільні пісні.

Із якої планети чекать тебе, мила?
У якому живеш ти далекім краю?
А чи, може, когось уже іншого стріла
І для вас соловей співа пісню свою?
-«-
НЕ СУМУЙ, ДІВЧИНО.

Не сумуй, дівчино, що зима надворі,
Що поїхав милий у далекий край,
Що за сірі хмари заховались зорі…
Не сумуй, дівчино, і облиш відчай.

Не сумуй, дівчино, відшумлять віхоли,
Відлетить на північ зимній вітродуй.
Знов зазеленіють і сади і поле.
Не сумуй, дівчино, не сумуй.

Не сумуй, дівчино, разом із весною
Знову забуяє сонцеграй,
Знову буде милий із тобою.
Не сумуй, дівчино, вір, чекай.

Не сумуй, дівчино, в полі неозорім
Будете збирати разом урожай.
У ясному небі запалають зорі.
Усміхнись, дівчино, квітни в серці май.

Лиш вір любові й милого кохай.
-«-
ФІАЛКОВІ НОЧІ.

Фіалкові ночі, черемховий цвіт.
Ой, очі дівочі, ви дайте одвіт:
– Чи я дорогий вам, чи, може, чужий
І нині для вас вже миліший другий?

Пісні про кохання тобі лиш співав.
Єдину у світі тебе покохав.
Невже все забуто, не вернеться знов:
Фіалкові ночі і наша любов?

Славутича хвиля на берег спада.
Сліди, де ходили, зрівняла вода.
Лише соловейко, як завжди, співа
Та тихо від вітру шепоче трава.
-«-
ВДРУГЕ ВИШНІ ЗАЦВІЛИ.

На диво теплі і затишні
Дні осені в той рік були.
Весни не дочекавшись, вишні
Від того вдруге зацвіли.

Неначе синя вись небесна
Лилась тоді з твоїх очей…
І я повірив: другі весни
Бувають також і в людей.

Тебе зустрів і народився
В душі п’янкий, тривожний май.
Чомусь він трохи забарився.
Та не біда: весну стрічай.

Люблю тебе, люблю, царівно,
Лебідко ніжная моя.
Яка ти трепетна й чарівна,
Вечірня пісня солов’я.
-«-
ЛІТНІ СНИ.

Завмерли яблуні в саду
До нової весни.
І сняться їм серед зими
Солодкі літні сни.

Завмерли яблуні в саду,
Завмерли яблуні в саду,
Їм сняться літні сни.

Я на побачення іду
Крізь сніг рясний.
Для нас обох серед зими
Буяє цвіт весни.

Я на побачення іду,
Я на побачення іду.
У серпні хміль весни.

Нехай цвіт яблунь облетів.
Лютує хай зима.
За нас обох серед зими
Щасливіших нема.

Читайте также:
Христианские стихи на день рождения женщине

Нехай цвіт яблунь облетів,
Нехай цвіт яблунь облетів.
Для нас зими нема.

Нехай цвіт яблунь облетів,
Нехай цвіт яблунь облетів.
За нас щасливіших нема.
-«-
ОСТАННЯ ПОДОРОЖ ОДІССЕЯ.
(з міфологічних сюжетів)

У Одіссея була одна ідея:
Щоб Пенелопа діждалась Одіссея.
І Одіссей крізь ворогів сум’яття
Діждався все ж таки свойого щастя –
додому повернувсь.
Й від гніву ледь не захлинувсь,
Бо женихів у Пенелопи
Побільше, ніж в красуні у Європи.
Та Одіссей здолав їх –
був на це мастак!
Бо Пенелопа – вірная дружина:
Після боїв помасажує спину,
Після трудів дорожніх –
ось гамак.
Отак!
І більше мандрувати –
аж ніяк!
***
На цьому і скінчилась епопея
Славетного героя Одіссея.
-«-
ЧОМ СУМУЄШ ТИ, КОЗАЧЕ?

Чом сумуєш ти, козаче?
І журишся, друже?
Чому з нами не співаєш:
«Ой, не шуми, луже?»

А чи, може, козаченьку,
По домівці тужиш?
Чи медовуха слабенька?
Чом мовчиш ти, друже?

– Я і ладен би співати,
Та чорнії брови
Не дають ні жить, ні спати,
Як шум по діброві.

Хоч і ростом невеличка,
Та гарна на вроду.
Коло неї парубоцтва
Забагато бродить.

А якщо такий знайдеться,
Що її спокусить
І до шлюбу, як ведеться,
Стати з ним примусить?

– Та кинь, друже, горювати.
Бери ось чарчину.
Якщо дівчина зрадлива,
Чом за неї гинуть?

А якщо довіку вірна
Й за тобою тужить,
То для чого сумувати
Без причини, друже?

– Нумо, браття,
Наливайте
Та й повнії чари,
Щоб ніколи поміж нами
Не точились чвари.

Щоб дівчата нас кохали,
Й матінка діждалась,
Щоб доріженька стрілою
Перед нами слалась.

А щоб вражену погану
Наш народ подужав, –
Вип’єм, браття, й заспіваєм:
«Ой, не шуми, луже».
-«-
Я НЕ УНЫВАЮ.

Я доверчив, может быть,
может быть,
может быть.
Пусть тобою позабыт,
позабыт,
позабыт.
Но не унываю,
потому что знаю:
будет солнце или град,
или град,
или град,
Вновь влюблюсь я невпопад,
невпопад,
невпопад.
Но не унываю,
потому что знаю:
вновь она уйдет с другим,
вновь с другим,
вновь с другим.
Но не драться, право, с ним,
право, с ним,
право, с ним.
Я не унываю,
потому что знаю:
пролетят и град и вьюга,
град и вьюга,
град и вьюга.
Повстречаю в жизни друга,
в жизни друга,
в жизни друга.
И не унываю.
Твердо это знаю.
Да! Знаю!
-«-
Це диво можна побачити
справа при дорозі на село
Будище, Черкаського району.

Яка біда чи радість поєднала
Вербу звичайну із могутнім дубом?
Зрослись вони щільніше від металу.
Одне коріння живить їх, не губить.

Усіх вражає єдність ця незвична,
Ця рідкісна в природі дивина.
Тут обійшлось без рук людей практичних.
Творцем стихійним стала глушина.

Їх водночас знесло на землю вітром –
Округлий жолудь і пухнаста сім’я.
П’ялись разом крізь темряву до світла.
З’єднало це їх, як людей довір’я.

З міцного кореня – міцна й порода:
Верхівками, бач, піднеслись над гаєм.
Так між людей: вино кохання бродить
У двох серцях, а в дітях – сонцем грає.
-«-
ОЙ, НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ…
(частівки на сучасний лад)

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці.
Наречену там зґвалтують, а тобі – по пиці.
Можуть навіть з карабіну розпанахать груди.
То ж гуртуймося, братове,
бо ще гірше буде.
Любий друже, дуроломом не скакай у гречку.
Ті «грайливі» – не для тебе,
з виду лиш овечки.
З їх приязні лиш одержиш усілякі біди.
В подарунок наостанку
ще й кавалок СНІДУ.
Бережися, любий Грицю, не випробуй долю.
Життя вибриків не любить, як пташка – неволю.
Хочеш жити і любитись, як нормальні люди,
Бережи свою кохану і щасливим будеш.
-«-
ЛЮБОВ – КАЛИНА.
(з народних мотивів)

Раніш співали: прощай, дівчино,
Іду я внайми, навік загину.
Тепер калина на волі сяє.
І нас ніхто вже не роз’єднає.

Раніш жили всі з сльозами й страхом.
Тепер йдемо ми та й вільним шляхом.
Зійшлися стежки в одну стежину.
Розквітла наша любов – калина.

Нас не страхає лихая доля.
У краї ріднім – довічна воля.
У світі цьому на радість людям,
Як голуби, ми щасливі будем.

Ой, добрі люди, живіть здорові,
У щасті, мирі і у любові.
Ви пийте щастя з повної чаші.
До зір злетять хай нащадки ваші.
І там, між зірок, в трудну хвилину
Хай сяє щастям любов – калина.
-«-
ПОЕМА ПРО ЗАГУБЛЕНЕ КОХАННЯ
або ж
РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА
наприкінці ХХ-го сторіччя.
(жарт)

Читайте также:
Стихи комплименты красивой девушке

Жаліється пес Ромео
самочці Джульєтті:
– От начальства розвелося!
І всі – без кебети.
Тільки-но концерт влаштую
для тебе, Джульєтто,
Як вони мені – намордник.
Нема в них кебети.
А я, люба моя, мила,
так тебе кохаю.
Мрію: разом із тобою
цуценят замаєм.
Чула, люба моя, сяйна,
як гарно співаю.
А у тих, вже не мохнатих,
голос мій щезає.
Я задумав авантюру.
Щоб тебе все ж мати,
Скорчу з себе психа – дурку,
щоб вигнали з хати.
І ми матимем на волі
досхочу кохання…
Та у відповідь почулось
лиш гірке зітхання:
– Любий, милий, незабутній,
соколе мій ясний.
Я ж не можу, така гарна,
без розкошів.
Ясно?
Мене холять і леліють.
Кормлять лиш смачним.
Тож розлука лиш нам зріє,
двом нам, необачним.
***
Розлучилися навічно
Джульєтта й Ромео.
Я упевнився в цім «лічно»:
Їздять по Римеях.
По усіх Європах й далі
відмітки зробили:
– БУВ РОМЕО ТУТ
– ДЖУЛЬЄТТА.
… А любов…
а – а – а…
любов згубили.
Чи мораль якась тут буде?
Як же без моралі?
Та яка мораль,
СОБАЧКИ Й ЛЮДИ?
ЧИМЧИКУЙТЕ ДАЛІ!
-«-
ОЙ, КАЗАЛА БАБА ДІДУ.
(почуто й записано у 1987 році)

Ой, казала баба діду: – Я в Америку поїду,
З Америки у Корею, зоставайся, дуралею.
А дід бабу вговоряє, в Америку не пускає.
Баба діда не слухала, взяла торбу й почухала.
Приїжджає до Гребінки, аж порвалися ботінки.
Приїхала до Києва, харчі з торби всі виїла.
Приїхала до границі, зосталася без спідниці.
Сюди – туди озирнулась, і до діда повернулась.
– Що ж то, діду, за кубіда
на печі сидить роздута?
– Ой, то ж бабка. Не кубіда.
Ой, то ж моя люба – мила.
З Америки придибала,
вареничків наварила.
Тепер сидить та й думає.
Хай господь їй помагає.
***
Отож, бабки, не казіться,
одного діда держиться.
Варіть дідам вареники,
не шукайте Америки.
-«-

Застыл камыш, не шелохнется.
Спокоен он: день вновь грядет.
Века пройдут и так же к хлопцу
Своя любимая придет.

Придет. Он милой скажет что-то,
Быть может, так же, как и мы.
Плетутся жизнью любви соты
Покрепче смерти и тюрьмы.
1955 г.

10 проникливих віршів про любов

У ще зимові дні, коли весна все ближча з кожним днем, з кожним усе більш впевненим променем сонця, усе більш довгим і світлим вечором, у серцях людей прокидається одвічна спрага ніжності, любові й ласки. Чомусь саме у цей час, наче втомившись від зимових буднів, душа хоче тепла. І в ці дні кожен переживає любов гостріше:…

У ще зимові дні, коли весна все ближча з кожним днем, з кожним усе більш впевненим променем сонця, усе більш довгим і світлим вечором, у серцях людей прокидається одвічна спрага ніжності, любові й ласки. Чомусь саме у цей час, наче втомившись від зимових буднів, душа хоче тепла. І в ці дні кожен переживає любов гостріше: хтось ту, якій вже багато років, хтось ту, яка в самому розквіті, а хтось ту, яку лише чекає. Для вас сьогодні – 10 проникливих і тонких віршів про кохання від майстрів слова, які ризикнули поділитися найсокровеннішим.

***
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Марії

Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,
то буде ніч. Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки
і всі сонця з усіх небес на світі, —
моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.

Якби зірвать квітки з усіх планет,
що вітер їх під зорями колише, —
моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.

Якби зібрать красунь усіх віків,
повз мене хай ідуть вони без краю, —
Марії я на них не проміняю,
ні одній з них не вклониться мій спів.

Хай очі їх зіллються в зір один,
і в серце зір цей буде хай світити, —
зачарувать мене не зможе він —
твоїх очей йому не замінити.

З яких зірок злетіла ти сюди,
така ясна, що спів про тебе лине?
Світи ж мені, світи мені завжди,
над зорі всі, зоря моя єдина!

Читайте также:
Стихи поздравления с днем рождения Валерии

Все було. Дорога закричала,
Блиснули байдужі ліхтарі.
Ти пішла від мене до причалу
І згоріла в полум’ї зорі.

Вибухали дні незрозуміло
І життя котилося моє…
Але там, де ти тоді згоріла,
Кожен ранок сонце устає.

***
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, —
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.

***
Не печалься, не журися, мила,
Усміхнись і не корись жалю.
Напинає доленька вітрила,
Шепчуть губи: я тебе люблю.

Дмуть вітри і підіймають хвилі,
Океан житейський клекотить.
Переможем чи впадем безсилі?
Шлях далекий і важкий лежить.

За кормою закипає піна,
Хмариться на обрії блакить.
Будь за мене впевнена й спокійна,
Хай тебе майбутнє не страшить.

Побажай удачі кораблю
І люби, як я тебе люблю.

***
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! —
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

***
Не вимовлю ні слова. Помовчу.
А дощ іде. А вітер хилить клени.
На серці так бентежно — до плачу.
Присядь, кохана, ближче біля мене.

Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить,
Як шелестить, кипить травнева злива?
Увесь наш вік — одна жагуча мить,
Я б так хотів, щоб ти була щаслива!

Нехай не ятрять прикрощі душі,
Нехай квітує щирість поміж нами…
Присядь. Послухай. Шелестять дощі
Про те, чого не вимовиш словами.

ЗАКОХАНА

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил, –
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
зазирнувши тобі під вії
У волоссі твоєму вмер.

Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.

Йшла, та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.

Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх.

Йду, і не маю сліз, минаючи квартали,
Немов недобрі сни, позбавлені небес,
І все в мені бринить – і стале, і нестале,
І весь великий борг, і страх великий весь.
Хай яблука впадуть – і навіть ті останні,
Що важчі, ніж слова, та легші молитов.
…Є особливий час – час постаті в тумані,
Якій усе одно. Якій усе – любов.

***
Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.

Вірші про Кохання коротко. Короткі любовні вірші.

Подаруй мені частинку тепла,

Що колись тобі віддала.

Подаруй, щоб не знати і забути,

Що таке любити без відповіді.

Подаруй. І я буду з тобою

Цієї зіркової, ночною добою.

Для мене ти – найрідніша.

Не можу без тебе, дорогий!

Я забути все хочу,

Але забути не можу.

Від тебе я лечу,

Від любові я біжу!

Не переслідуй мене!

Не шукай, не клич!

Я хочу назавжди

Забути про кохання.

Хіба можна тебе не любити?

Ти ж краса, сонце моє!

Хіба можна тебе не пробачити?

З тобою моє серце співає!

Хіба можна тебе забути?

Я вже не зможу без тебе!
Хіба можна з іншим мені бути?

Я твоя. Я лише твоя!

Не чекай любові! Її не буде!

Тобі її не подарую.

Не разом нам вільніше буде.

Тобі я точно кажу.

Читайте также:
Стихи любимой девушке Насте

Ти слів моїх не хочеш слухати.

Звик ти слухати лише себе.

Не розумієш: жити нам краще

Один одного просто не люблячи.

Врятуй мене від денного світла, і темрявою вкрий.

Спали мене, але без вогню. І душу заспокой.

Торкнися мене, і розтопи дотиком біль.

Пригорнися до мене, і бути з тобою навіки ти дозволь.

Я хочу до тебе доторкнутися,

І сказати, що дуже сумую.

Я хочу тобі посміхнутися,

Але посмішки однієї дуже мало

Для кохання, що в серці таїться,

Для любові, що зводить з розуму.

Ні, любов нам не сниться.

Вона просто від нас без розуму!

Ти любиш мене, але не знаєш,

Що я живу не тобою.

Ти любиш мене, але таешь

У своїй любові тільки мною.

Не витрачай на мене марно

Романтику почуттів своїх!

Адже я ніколи не буду

Взаємністю танути в них!

Я багатьом подобалася,

І багато закохувалися.

На пам’ять мені залишилися.

Сама закохалася я.

І ставши рабою любові

«Мені не потрібні вони!».

Я не перша торкаюся

Поцілунком губ твоїх.

І не перша я ділю

Своє серце на двох.

Але зате я знаю точно,

Що любов моя сильніше,

Чим тебе інші люблять.

Адже тепер ти мій, Андрій!

Не клич мене серцем!

Я стукаю не в тобі.

Не клич мене сонцем

У своїй похмурій долі!

Не клич мене маленькою!

Мені вже вісімнадцять.

Від тебе без розуму.

Не можу не зізнатися.

Шепнувши, що любиш,

Сказавши, що чекаєш,

Але життя брехня

Забув розбити ти.

І замість брехні

Ти любов розбив.

Ти звик до моїх пестощів,

До моїм ніжним словами.

Тільки даремно ти повірив,

Що тебе не віддам.

Я закохалася в іншого,

Але не в силах забути,

Що тебе я колись

Так змогла полюбити.

Заснути б в твоїх обіймах,

Зустрічаючи з тобою світанок.

Зловити б на зоряному небі

Нашої спільної мрії секрет.

Але зараз все не так-то просто.

Залишається нам тільки чекати,

Щоб почути, в темряві ночі,

Ті слова, що хотіли сказати.

Я приховувати не стану:

Я в тебе закохалася.

Раніше я любові

Що зі мною сталося?

Я запам’ятала тебе.

Ти такий, як я хочу.

Але до іншої ти полетиш –

За тобою не полечу.

Мої крила не здатні на зраду.

Якщо ти такий же вірний,

То за мною слід лети!

Ім’я твоє шепочу.

Але не дізнаєшся ти,

Як про тебе сумую.

Вночі зів’яли знову.

Даремно я люблю тебе.

Але не вбити любов

Щоб ти мене полюбив,

Щоб був зі мною,

Інших не помічаючи.

Щоб ти мене забув.

Моя любов – чужа.

На твоєму серці.

Ловили ми даремно.

Розлучилися з тобою

У листі вересня.

Гіркота твоїх обіймів палила моє серце тая.

Я не можу повірити, що в тебе інша.

Гіркота твоїх обіймів боляче ранила душу.

І тепер я любов’ю своєю твій спокій ніколи не порушу!

Я подарую тобі весну.

Нехай вона тебе зігріє.

Я подарую тобі місяць.

Вона тобі мене замінить.

Вона така, як і я.

Полонена прохолодою ночі.

Я окуну в неї тебе,

І вночі стану, якщо хочеш.

До болю спалене

Про вічне кохання.

Мрією не врятована.

Його почуття сонне

Навіщо мені почуття

З-за свого страху

З коханим хлопцем

Зберу по ниточці всі слова любові.

Тільки цю ниточку, чуєш, не порви!

Якщо цю ниточку ти не збережеш.

Більше ти мене не назвеш!

Я сумую за тобою.

Але, про те, що я сумую.

Нікому не розповім.

І ти про це не дізнаєшся.

А навіщо про це знати,

Якщо я тобі не пара?

Я Знаю твою любов:

Заблищала і пропала.

Ти пробач, але так не можна.

Дуже я люблю тебе.

Але любов моя піде,

Якщо серце не зрозуміє

Чому у нас з тобою

Життя не пов’язана з долею.

Не згоден? Доведи!

Всі сумніви розв’яжи.

Я тебе не даремно

Грей мене собою,

Тільки не спали.

Я втратила тебе. Моєї провини в цьому немає.

Я не звинувачую нікого. Між нами – просто заборона.

Заборона на нашу любов. Його придумали самі.

І ось тепер нелюбов літає, як птах, над нами!

Поздравления Оксане в стихах

Поздравляю с днем рождения,
Бесподобная Оксана,
Ты, красотка, безупречна,
Не найти в тебе изъяна.

Я желаю, чтоб как прежде,
Нежностью своей пленила,
Покоряла обаянием,
Чтоб мужчин с ума сводила. ©

Поздравления, Оксанка,
Принимай-ка в день рождения,
Я желаю тебе счастья,
Чувств глубоких и везения.

Будет труд пускай оценен,
Радость дарит пусть работа,
Пусть наградой за старания
Будет крупная банкнота. ©

Читайте также:
Стихи о любви к девушке Лизе

С днем рождения, Оксана!

Моя милая Оксана,
Счастья и добра желаю,
В день рождения прекрасный
Я сердечно поздравляю.

Пусть звучат в твой адрес чаще
Нежности и комплименты,
Дарит пусть судьба побольше
Ярких, трепетных моментов.

Я желаю, чтоб от чувства
Голову всегда теряла,
В пылкую любовь, как в омут,
Без раздумья ты ныряла. ©

Поздравительная открытка

Словно со страниц сошла
Ты де Мопассана.
Поздравляю тебя нынче,
Дивная Оксана.

Как и прежде я желаю
Головы дурманить.
И сердца мужские взглядом
Своим пылким ранить.

Оставайся утонченной,
Нежной и лиричной.
Будь удачлива всегда
В жизни своей личной. ©

Пусть будет жизнь красивой
И царскою осанка,
Чтоб самою счастливой
Была у нас Оксанка!

Оксана, с днем рожденья поздравляю!
Кометой пожеланья отправляю:
Счастливой будь, чарующе-манящей,
Активной, модной, яркой, настоящей!
Найти свой в жизни путь ты постарайся,
А главное, Оксанка, не сдавайся!

Оксана лучшая на свете!
У всех спроси – любой ответит!
Героем лучшего романа,
Могла бы стать наша Оксана!

Тебя сегодня поздравляем!
Море цветов тебе желаем!
Творить, любить и быть любимой!
Единственной, неповторимой!

Пожелаю, чтоб была ты
Обожаема, желанна.
Радуй всех своей улыбкой,
Несравненная Оксана.

Остроумна, необычна,
Трогательна и умна.
Не меняйся, дорогая,
Будь божественна, нежна.

Пусть везет в делах рабочих,
Ценят только твой талант.
Наполняет дело жизни
До упора твой карман. ©

Принимай скорей, Оксанка,
В День рожденья твой от нас
Пожеланья спозаранку:
Пусть судьба здоровья даст,
И богатства, и удачи,
И любви, как мир, большой.
Жить до ста — и не иначе,
Не стареть никак душой!

Оксана, с праздником тебя,
Чтоб удавалось все спокойно,
Чтоб шла по жизни ты, любя
И чтоб тебя любил достойный.

Пусть ни печали, ни беда
Тебе не портят настроенья.
Цвети, Оксаночка, всегда,
Успехов, счастья, вдохновенья!

Привлекательна, умна,
Твоя личность многогранна.
Поздравляю от души
Тебя, яркая Оксана.

Пожелаю в день лишь твой
Я любви большой, удачи.
Свои жизненные цели
Четко, емко обозначить.

Только быть великолепной
И в себе уверенной.
Будут пусть друзья всегда
Верными, проверенными. ©

Голосовые поздравления с днем рождения Оксане

Ждут тебя огни Бродвея,
Подиумы все Милана.
Ты красива и роскошна,
Наша яркая Оксана.

Пусть всегда везет, красотка,
В деле жизненном твоем.
Для кого-то стань находкой,
Хорошей лишь с каждым днем.

Будь пленительной и знойной,
Пылкой, дерзкой и хмельной,
Креативной, громкой, модной,
Стильной, славной, деловой. ©

Мы нынче имени Оксана
Цветистую споем осанну!
В нем нежный свет и пахнут травы,
Туман рассветный над дубравой,

И в дымке сонные лощины.
И восхищаются мужчины
Оксаной бурно, без сомнений!
Так пусть же счастье будет с нею!

Как увижу я Оксану,
Сразу ей пою осанну,
Потому что, право слово,
Я Оксаной очарован.

Родная и милая наша Оксана,
Тебе посвящается наша осанна.
Тебя не боимся мы перехвалить –
Тебя так легко и приятно любить!

Ты – славная, светлая и озорная,
Нескучная, чудная и заводная!
Пусть будет твоя веселою жизнь!
Цвети! Наслаждайся! В любовь окунись!

Оксана, наши поздравления!
И тост, вне всякого сомненья:
За то, чтоб счастье — мерой полной,
За то, чтоб муж — коровой дойной,
Чтоб в сердце — радость и тепло!
Оксана, чтоб во всем везло!

Поздравления с именинами в стихах

Наша милая Оксана,
Именины у тебя.
Ты проснулась очень рано,
Чтобы день прожить не зря,

Ведь сегодня в сказке словно
Мир раскрыт перед тобой.
Путь раскинется вдруг ровно,
Все преграды за спиной.

Вас с днем рождения поздравляем
И слов прекрасных много говорим,
От всей души вас страстно обожаем,
И как святую вас, почти, боготворим.

Желаем счастья, вам, Оксана,
Любви, успехов, долгих лет,
Чтоб в жизни не было обмана,
И лучший парень полюбил на век.

Кому поем «осанну»,
Кого хвалить не лень? —
Так славим мы Оксану
В счастливый года день!

Желаем: лучшей самой
На белом свете будь
Подругой, дочкой, мамой!
Да нас вдруг не забудь!

Оксана, в имени твоем журчит вода,
Бушует ветер и звенит капель.
И пусть твои бегут года,
Ты старости не открываешь дверь.

Сегодня высказать хочу я поздравленья,
Человеку верному, веселому, смешному –
Оксана – мой кумир и друг;
Ты удивляешь всех вокруг!
Твоя красота никогда не померкнет,
И каждый смертный перед нею слепнет,
Карьера быстро идет вверх,
И льется песней звонкий смех!
Оксана, успешный родной человек,
Желаем тебе здоровья навек!

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: